НОВОГОДНЯЯ ФАНТАЗИЯ ДЛЯ УЧИТЕЛЯ ХИМИИ

   Дорогие коллеги! Предлагаю немного отвлечься от тетрадей и журналов и украсить свой кабинет химическими поделками.

   Самым популярным занятием по химии для детей в любом классе становится выращивание кристаллов. Учителю не составляет  труда написать или найти  алгоритм приготовления растворов для выращивания различных кристаллов солей. В 9-м классе подобная работа с насыщенными и перенасыщенными растворами выносится для домашней практики.

    Я предложила в этом году ученикам вырастить новогодние игрушки. Технология работы простая. Потребуется медная проволока и немного фантазии. 

В свежеприготовленный перенасыщенный раствор соли опускают на ниточке фигурку из проволоки ( предварительно очистить наждачной бумагой). Раствор с заготовкой накрывают бумагой и оставляют до утра. У нас из медного купороса выделились кристаллы различной величины, поэтому и игрушки получились разные. Зависит это от температуры раствора и скорости охлаждения. Попробуйте опустить в растворы ниточки , на которых вырастут целые грозди солей. Покрывайте лаком для ногтей и наслаждайтесь праздником и химическими чудесами!

Если кого-то заинтересует подобное химическое развлечение предлагаю статью, которая вдохновила и меня. В ней вы найдете и инструкции и правила приготовления различных растворов. Извините за качество.

ПРАЗДНИК УЧИТЕЛЯ

   В нашей жизни не так много торжественных случаев. Я редко вижу своих коллег- учителей химии,  а ведь они единственные, кто может разделить мое увлечение любимым делом. Они те, с кем можно советоваться, узнавать новое, строить планы, перенимать опыт. За каждым из них  стоит целый мир находок, экспериментов и чудес, которые уже случились. 
   Система повышения квалификации в образовании довольно сложная и требует  много энергии. Однако, по сравнению со многими другими, в нашей профессии это позволяет всегда быть в курсе новых достижений и учит внедрять лучшие наработки на практике, подстегивает и вырывает нас из каждодневной рутины. Но даже это не компенсирует  живого общения или посещения уроков. Собственно, именно поэтому для меня конкурс "Учитель года " всегда вызывает в душе ощущение праздника  

   Дважды я стояла перед жюри, волновалась и радовалась одновременно. Правда, и сейчас первое место не покорилось мне, оставив всего одну ступень до победы. Не скрою своего разочарования. К счастью, жизнь не стоит на месте, так что времени на расстройство все равно нет. Зато можно сделать выводы. 
   Итак, что бы я посоветовала самой себе, если бы снова решила участвовать в конкурсе. 
Первое. Нужна хорошая методическая поддержка в школе. Тут истина верна: одна голова хорошо, а две - лучше. Я свою проблему раскрывала и перечитывала сама. ( не берите её за основу, если вдруг решитесь) поэтому допустила ряд ошибок. То же и с презентацией: она не дает полной картины моей темы. 
Второе. Тема должна быть не избитой, довольно узкой.В этом случае меня тоже подвело отсутствие опыта, хотя много личный наработок есть и у меня. Просто они потерялись в ворохе тех, что я считала более уместными.
Третье. Чтобы дать качественный открытый урок, нужно давать их чаще.
Четвертое. Учить химию можно всю жизнь. главное, чтобы она оставалась в голове, а не только в конспектах.
Пятое. Делать только то, что действительно в радость. 
   Желаю всем будущим конкурсантам ( вдруг такие найдутся и прочитают мой монолог) преодолевать трудности всех этапов  и получать удовольствие от жизни. Удачи вам, творческого вдохновения и понимающих родственников!

" Школа майбутнього"

Бажаєте знати про школу мабутнього? О-о, я люблю мріяти… Закриваю очі—і от я вже там…

  Зранку мене не будить бабуся, як завжди, тому що я сама біжу до школи на свій перший день проекту. Хвилююсь, звичайно. Я ж цілий  серпень  готувалась разом з дівчатами: ми кільцевали, спостерігали за міграцією птахів із таким чудернацьким ім’ям —чорноголовий реготун. Не самі, звичайно. Нас навчив і про все розповів дядя Саша, що працює у парку “Меотида”. 

 

  Шкільний автобус привозить мене на околицю міста, де стоїть наша новенька школа. Вона ще не тоне у буйному океані зелені, але вже пахнуть квіти та збираються співучі птахи на молодесеньких деревцях. Наша група озеленювачів ще три роки тому придумала, як саме  розташують дерева в шкільному парку (доречі, є там і рідкісні екземпляри), де прокладуть стежки, встановлять столики, лави, вкриють зеленню галявини. Тепер, як потеплішало, на багато занять вчителі запрошують нас до парку: і малювати, і співати, і  cперечатися про історичні події давнини та сучасності, кидатися з головою у філософію та основи педагогіки.  

  Швиденько минаю  зал та злітаю на третій поверх. На величезному годиннику без чверті сьома. Поряд із ним висять ще п’ять, що вказують час у різних куточках світу.  Вас вразила кількість годинників у вітальні? Всіх вражає. Та без них інколи забуваєш, що учні, які вчаться разом з нами, живуть далеко: в Америці, Індії, Данії, Норвегії, Африці, Аргентині.   Бо ось,  наприклад: з невеликого містечка в Китаї, Лхаса, з околиць якого до нас і летить той  самий смішний реготун.  Бо теж смішний, каже що його ім’я означає “великий”, а сам нижче за мене. Торік його вчитель переписувався кілька місяців з нашою Оленою Євгенівною та ще з представниками ландшафного парку, що на березі Азовського моря. Тоді вони й запропонували нам допомогти  спостерігати за перльотом птахів. Давно, мовляв, такого не було, щоб великі зграї селилися в далекому Китаї та Тибеті.

Я так і бачуАліну з Анею, що повсідалися перед великим екраном, дядю Сашу, що вже вийшов на зв’язок із свого кабінету. Бо, весело демонструючого світлини з місцевою фауною, Олену Євгенівну з незмінним планшетом у руці…Тут нас четверо, а всі інші╶ по той бік екрану, далеко і близько водночас…

 Після обіду ми з нашим класом підемо вболівати за Вовчика, що буде боксувати на шкільному рингу. Потім— співи з Валерієм Андрійовичем (тиждень італійських пісень), а ввечері всією юрбою завітаємо до Аліси, яка не ходить до школи через тяжку хворобу, проте гризе науку дистанційно.

   Я люблю свою школу, вчителів. У мене багато друзів, і не всі вони живуть в Маріуполі. Інколи час наших занять не співпадає, але нам цікаві тi ж самі речі, та сама музика. Якщо в мене не виходить з математикою, я переходжу до класу, де навчає Mirrin з Австралії, вона —мій найкращий вчитель

  Якщо ви спитаєте  мене, яка-то вона, школа майбутнього, я  скажу: без меж. Це школа, в якій немає кордонів для моєї уяви, де я можу навчитись всьому, чого побажаю…

Маріуполь, 31 жовтня 2014 року.                  Грига Вікторія

                                                                            Ситнік Ольга

                                                                            Майструк Аліна

                                                                            Ямпольська Ганна

 Ця робота - ессе- була написана для участі в конкурсі " Samsung назустріч знанням". У другий тур ми не пройшли, але ви зможете побачити відео шкіл команд учасників- перможців з 3 по 12 грудня на сайті http://www.samsung.com/ua/education/ та проголосувати за кращу школу майбутнього.

Урок химии в облаках

Очень понравилось работать с картами iMindMap: первые недели просто включала и смотрела, как кино. Захватывающе! А в 3D! Как американские горки.Интересно было бы и по назанчению, в команде поработать, но пока не получается с детьми это организовать. Публикую пока что пробную версию. Готовила просто так, а получилось наконец-то для конкурса в рубрике "мастер -класс". А я делаю так... Хотелось бы и свой облачный кабинет показать, если получится, конечно. А  вот учеников в него никак пока не зарегистрировать.
Итак, ура облачным технологиям!

Власний досвід у форматі PowerPoint

     Трохи страшно викладати свої наробки на публіку, але такі умови конкурсу, я їх прийняла та дотримуюсь. Сама б залюбки подивилась на досвід колег. Вдалий чи ні - все одно.За кожним із них стоїть велика праця. Може, хтось і обрав шлях, який не виведе до цілі, але як можна навчитись вчителю, якщо не звернутись до іншого вчителя?

Вчителі всіх країн - єднаймося!

Приймаю конструктивну критику, вона приносить результат.

презентація власного досвіду from Viktoria Griga

ВЧИТИСЯ У ВЧИТЕЛЯ

     Добрав кінця тренінг у Світлани Михайлівни Попель, що проходив у рамках  ІІ міжнародної конференції Intel.
      І трошки сумно на серці через те, що нове відкриття вже сталося і залишилися позаду безсонні ночі, що проводили я та мої колеги у Відкритій школі ІКТ серед віртуальних стін, які стали  такими рідними за ці тижні. Хоча про які стіни тут мова? Ось їх якраз і не було, бо кордони моєї домівки, мого міста полетіли десь на Тернопільщину, Сумщину, Запоріжжя, Одесу... В котрий раз відкриваю свій ноутбук і здивовано розглядаю оту Google- карту, що поєднала нас всіх, учнів Світлани Попель. Що робить із нашим життям таємнича та не пізнана інтернет-технологія!

  Поперду - наче новий світ, до якого ще вчора і рукою не дотягнутись було ( я ж сама зараз на курсах підвищення кваліфікації, які, доречі, створені на платформі Moodle). І одразу, на тобі-- власний кабінет, з іменною табличкою на хмаринці. Аж подих перхоплює: чи вдасться так, як мріється? А може, ще краще?

А спитайте в  мене, як воно, навчатись у ВЧИТЕЛЯ? Ото, я скажу Вам, одразу хочеться бути відмінницею. За свій час, що не пошкодували, за науку, що щедро роздали, за теплоту та приязнь -- велике Вам спасибі!
Спасибі і Вам, мої колеги, за терплячість до моїх русизмів. Я ж тільки з Вами, практично , і розмовляю українською! Останній час почала думати українською, тему на дошці записала українською - то я про Вас та тренінг згадала.




Після таких теплих слів, якими завершила сьогодні наш вчитель вебінар додати майже нічого.
Натхнення всім Вам, творчого підйому, добробуту та миру!

Прозорий "Вчитель року 2015"

Вже через кілька тижнів стартує в нашому місті конкурс "Учитель року", в якому я знов приймаю участь. Вже вдруге.
У 2010 році на  міському етапі я посіла третє місце: була не надто підготовлена та мала гідних суперників!
Сьогодні згадую той час з посмішкою та вдячністю до моїх старших колег, що працювали  в жюрі та вмовили мене стати конкурсанткою. На етапі проведення уроку ( час великого карантину, усі діти були вдома) навпроти мене за партами сіли наші вчителі-хіміки... О-о, вони були найкращими учнями! Знали відповіді на всі питання (відмінниці!), тому, мабуть, мій урок  закінчився раніше, ніж продзвенів дзвоник. Це було жахливо, бо я не змогла придумати, чим би їх зайняти. Ну і, мабуть вперше в житті, у мене дві пробірочки цокались одна по одній, бо так тремтіли руки від хвилювання!..
 Так, звісно, підготовка та проведення конкурсу - дуже хвилююча та виснажлива подія. Але саме він дозволив мені піднятися на сходинку вище в  професійних знаннях, розкрив нові горизонти іновацій, підштовхнув шукати  діючі методи,  знайомитись з педагогами -новаторами та ІКТ_технологіями.

Завдяки нововведенням в освіті конкурс став ... прозорим для суспільства. Тому, дорогі колеги, не судите строго. Додаю сторінку з матеріалами конкурсу   "УЧИТЕЛЬ РОКУ 2015" для ознайомлення.  Пишіть свої враження, критику та  поради.

 А всім конкурсантам бажаю витримки, настрою та пермоги.

Наказ про проведення "Учитель року 2015"

Положення про конкурс