Карантин настигає нас щороку. Активує Дистанційне Навчання у школі, вчителі беруть на пробу нові методи, пишуть рекомендації, виступають на педрадах. Мене, мабуть, теж не омине ця доля.
Але привід для цього посту зовсім інший. Останнім часом багато значення відводять дистанційному навчанню, мовляв, усі засоби є: бери і роби. Тільки лінивий не знайшов у інтернеті відеоуроки зі свого предмету. Хтось знімав сам. Так, матеріалу накопичилось- цілі гори. Але мене непокоїть дещо інше. Чи справді діти вчаться дистанційно?
Не буду зсилатись на загальну статистику. Розкрию свою. Завдання зі зворотньою формою опитування були надані усім дітям з 7 по 10 клас. в середньому у паралелі від 48 до 140 учнів. Тривалість карантину на цей момент - 18 днів ( і далі буде!!)))Кількість дітей, що пройшли тестування від 10 до 31 %.
Час, за який я готую завдяння до одного уроку зі зворотнім зв*язком-- півтори- дві години.
Відгадайте мої емоції, коли я переглядаю результати дистанційного навчання?!
Виникають питання:
- Як оцінити тих дітей, що під час карантину байдикували? І чи буде справедливим повторне оцінювання в класі з втратою часу?
- Якщо учні отримують одиниці у кількості від 70 до 90 %, що буде коштувати моя кваліфікація?
- Чи виділяти взагалі місце в журналі для "дистанційних" оцінок? Чи знехтувати справедливістю?
- Що робити з 1-4% дітей, що не мають змого працювати в інтернеті? (гадаю, у вас вони також є)
- Чи справді дистанційне навчання -це панацея сьогодення? Чи просто мара про майбутнє?
З позитиву. У двох сьомих класах я використовую змішане навчання з вересня, відсоток дітей, що пройшли тестування- 52-58 % у цих класах.
Десяті класи час від часу отримують завдання на хмарних сервісах з обов*язковим оцінюванням. Відсоток опрацьованності на дистанційному навчанні - 31%.
Який можна зробити висновок? Дистанційне навчання час від часу ( тобто, один раз на рік) не може бути ефективним. І навіть ставши стилем роботи, не є гарантом ефективності.
А як ви мотивуєте дітей до дистанційного навчання? Які форми та методи залучаєте? Які є найефективнішими та найулюбленішими у дітей?
Наталя Володимирівна озповіла про значення комплексу "інтерактивна дошка- проектор- ноутбук" для навчання, підкреслюючи, що якість уроку зележить не від новітніших технології та оснащення кабінету , а від вміння вчителя вправно користуватись цими засобами.
Багато з тих вчителів, хто отримує інтерактиву дошку, не може працювати з нею з технічних причин: налагодження дошок у школах рідко оплачують, тож і спеціалістів долучити змогу не маємо. Володимир Васильович вказав на розповсюджені помилки під час установки комплексу, "дошка- проектор", показав знаходження та користування інструментарієм, на прикладах покроково розказав ? як створити урок засобами Smart Notebook/ Запропонував сайти , до яких можна звернутись за програмним забезпеченням та пошукати поради вчителів однодумців.
Зручне користування віртуальною лабораторією з фізики на уроках забезпечують можливості мультимедійного комплексу, забарвлює урок, робить його зрозумілішим дітям та спрощує працю вчителя, надає можливість проведення робіт у класах, де не повна комплектація лабораторного обладнання. Петро Михайлович рекомендує фрагментарне застосування ( відео, оформлення роботи, додаткові запитання) або комплексне , якщо немає можливості проводити роботи на місцях. 
